Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поважати — ПОВАЖА|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Побуждать, склонять: инии же ѹтробѹ чресъ ѡбычаи ѹставныи на ѡбьѣданиѥ. и на ѹпиваниѥ поважають. (νύττουσιν) ПНЧ 1296, 134; зависть бо вражду и рать мыслемъ подаваѥть. и на ѹбииство поважаѥть. Пал 1406, 101б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поважати — 1) (кого що відчувати повагу, ставитися з повагою до когось / чогось), шанувати, у[в]шановувати, цінити, цінувати, поклонятися (кому чому), схилятися (перед ким чим), у[в]клонятися (перед ким чим), обожнювати, признавати, боготворити 2) див.… … Словник синонімів української мови
поважати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
легце поважати — легковажити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
цінувати — I (давати оцінку кому / чому н., визнавати значення когось / чогось), цінити, поціновувати, оцінювати, оцінити, поважати II ▶ див. дорожити, оцінювати I, переписувати 2), поважати 1) … Словник синонімів української мови
боронь — (1): Яръ Туре Всеволодѣ! стоиши на борони, прыщеши на вои стрѣлами, гремлеши о шеломы мечи харалужными. 13. 1. Защита, оборона. Рускые сыновѣ поля широкие конми огородиша и злачеными доспѣхи освѣчиваючи. Уже сталъ брате (ошиб. вм.: бо тур) на… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
виховання — я, с. 1) Дія за знач. виховувати I, виховати I. •• Нове/ вихова/ння течія в педагогіці (виникла наприкінці 19 ст.), представники якої вважали, що вчитель повинен спиратись у навчанні та вихованні дітей на їхній досвід, поважати їхні… … Український тлумачний словник
зневажати — а/ю, а/єш і рідко знева/жувати, ую, уєш, недок., знева/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Виявляти презирство, неповагу до кого , чого небудь; прот. поважати. 2) Ображати кого небудь, принижувати чиюсь гідність. 3) Нехтувати чимось, не виявляючи… … Український тлумачний словник
навидіти — I н авидіти джу, диш, недок., перех., діал. 1) Любити. 2) Поважати, шанувати. II нав идіти джу, диш, недок., перех., діал. Помічати, примічати … Український тлумачний словник
обожнювати — юю, юєш, недок., обо/жнити, ню, ниш, док., перех. 1) Надавати кому , чому небудь рис, властивостей надприродної сили. 2) перен. Дуже поважати, любити кого небудь; надмірно захоплюватися кимсь. || З благоговінням ставитися до чого небудь; свято… … Український тлумачний словник
